-
1 deliver decision
-
2 hold a judicial decision
-
3 render a decision
-
4 rendera judicial decision
English-Ukrainian law dictionary > rendera judicial decision
-
5 sentence
1) вирок; судовий вирок, судове рішення; вирок суду, що визначає міру покарання; засудження ( визнання винним); покарання ( за вироком); рішення церковного суду2) виносити вирок, виносити судове рішення, засуджувати, карати•sentence imposed on a convicted offender — вирок, винесений засудженому злочинцю
sentence is final and is not subject to appeal — = sentence is final and is not subject to protest вирок остаточний і оскарженню (опротестуванню) не підлягає
sentence is final and is not subject to protest — = sentence is final and is not subject to appeal
sentence-recommendation agreement — угода про рекомендацію суду призначення по справі конкретного покарання ( за умовами угоди про визнання вини)
- sentence conditionallysentence to imprisonment for life — = sentence to life, sentence to life imprisonment засуджувати до довічного тюремного ув'язнення
- sentence fixed by law
- sentence for a crime
- sentence for a offence
- sentence for a offense
- sentence for the first crime
- sentence in absence
- sentence in absentia
- sentence long
- sentence of acquittal
- sentence of death
- sentence of fine
- sentence on a technicality
- sentence on the record
- sentence passed on the person
- sentence short
- sentence to be hanged
- sentence to be shot
- sentence to death
- sentence to die
- sentence to imprisonment
- sentence to life
- sentence to life imprisonment
- sentence to probation
- sentence with probation -
6 decree
1. n1) декрет, указ, наказ; закон2) юр. постанова, рішення, ухвала (суду)3) церк. постанова церковної ради4) церк. веління2. v1) видавати декрет (указ, наказ); декретувати; наказувати; давати розпорядження2) визначати, вирішувати3) юр. ухвалювати судове рішення (постанову), приймати ухвалу4) приписувати, пропонувати* * *I n1) указ, декрет, наказ; закон2) юp. постанова, рішення, ухвала ( суду)3) цepк. постанова церковної ради; pl; icт. декреталії4) часто peл. веління, воляII v1) видавати наказ, декрет; декретувати; наказувати, віддавати розпорядження2) визначати, вирішувати3) юp. виносити судове рішення, постанову або ухвалу4) визначати; пропонувати; наказувати; приписувати -
7 pronounce
v1) оголошувати, проголошувати; заявляти (офіційно)2) ухвалювати (рішення)4) вимовляти; артикулюватиto pronounce well (badly) — мати гарну (погану) вимову
* * *vto pronounce a judgement — виносити судове рішення; оголошувати вирок суду
2) висловлювати ( думку), повідомляти; висловлюватися3) вимовляти, артикулювати4) давати вимову або фонетичну транскрипцію ( про словники) -
8 rule
1) влада, володарювання, виконання функцій влади; правління; правило; принцип; норма2) володарювати, здійснювати владу; постановляти, ухвалювати; контролювати; встановлювати правило (норму, норми, правила); встановлювати правову норму; виносити судове рішення, виносити постанову (ухвалу); вирішувати ( справу)•rule enforceable in a court of law — правова норма, що застосовується в судовому порядку
- rule absoluterule on the admissibility of an application — 1) рішення про прийнятність заяви (прохання) до розгляду 2) визначати, чи заява ( або прохання) підлягає розгляду
- rule actions
- rule against bias
- rule against hearsay
- rule against smth.
- rule an act unconstitutional
- rule an law unconstitutional
- rule application
- rule as constitutional
- rule as unconstitutional
- rule-breaker
- rule breaking
- rule-breaking behavior
- rule-breaking behaviour
- rule by a qualified majority
- rule by decree
- rule by law
- rule constitutional
- rule discharged
- rule for the choice of law
- rule in a 5-3 vote
- rule in favor of smb.
- rule in favour of smb.
- rule in its own right
- rule insane
- rule invalid
- rule legal
- rule-making
- rule-making body
- rule-making power
- rule-making powers
- rule-making procedure
- rule nisi
- rule not responsible
- rule of audi alteram partem
- rule of caveat emptor
- rule of compulsion
- rule of construction
- rule of course
- rule of court
- rule of dating
- rule of decision
- rule of doubt
- rule of etiquette
- rule of evidence
- rule of exogamy
- rule of force
- rule of general effect
- rule of hearing the other side
- rule of international law
- rule of interpretation
- rule of law
- rule-of-law
- rule-of-law country
- rule of negligence
- rule of notice
- rule of parol evidence
- rule of precedent
- rule of reason
- rule of restraint
- rule of substantive law
- rule of the law
- rule of the people
- rule of the road
- Rule of the Supreme Court
- rule of thumb
- rule on a case
- rule out
- rule-proclaiming
- rule responsible
- rule sane
- rule the Administration
- rule the law
- rule the roost
- rule to plead
- rule to show cause
- rule unconstitutional -
9 pronounce
vto pronounce a judgement — виносити судове рішення; оголошувати вирок суду
2) висловлювати ( думку), повідомляти; висловлюватися3) вимовляти, артикулювати4) давати вимову або фонетичну транскрипцію ( про словники) -
10 prejudge
v1) оцінювати заздалегідь; вирішувати наперед2) юр. ухвалювати судове рішення до розгляду справи (до належного розслідування)3) складати необгрунтоване судження (про суддю)* * *v1) складати думку, робити висновок, вирішувати заздалегідь; засуджувати заздалегідь, передчасно2) юp. виносити судове рішення передчасно ( до розгляду справи в суді або до належного розслідування); робити висновок або складати думку передчасно ( про суддю) -
11 admonish
застерігати, попереджати, повідомляти заздалегідь, нагадувати; виносити догану, робити зауваження (попередження); виносити вирок, виносити судове рішення -
12 adjudge
вирішувати ( у судовому порядку), визнавати ( у судовому порядку), розглядати ( в суді), судити ( в суді); встановлювати ( у судовому порядку), виносити вирок ( у судовому порядку), виносити судове рішення; відсуджувати; засуджувати ( у судовому порядку); оголошувати ( у судовому порядку); присуджувати (в т. ч. майно особі у судовому порядку)- adjudge guilty
- adjudge insane
- adjudge not guilty
- adjudge sane
- adjudge to be guilty
- adjudge to die
- adjudge to jail -
13 hold
In1) мор. трюм2) утримування, захопленняto take hold of smth. — ухопитися за щось
to lose one's hold on reality — відірватися від життя; втратити відчуття реальності
3) влада; вплив (на — on, over, upon)4) опора, вушко; захват5) сховище, вмістилище6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення7) володіння; зберігання8) поет. схованка, притулок9) охорона, захист10) арешт; ув'язнення11) фортеця12) фіксація13) здатність схопити (зрозуміти)14) спорт. захват (боротьба)15) спорт. тримання м'яча16) муз. паузаto keep a good hold of the land — мор. триматися поблизу берега
IIv (past і p.p. held)1) тримати, держати2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти3) володіти, мати; бути власником4) зберігати контроль (над чимсь)5) вміщувати, мати в собі6) гадати, вважатиI hold this to be impossible — я вважаю, що це неможливо
7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)10) зобов'язувати, змушувати11) тривати, триматися, стояти15) зберігати, утримувати (в пам'яті)16) дотримуватися (переконань)17) резервувати18) влаштовувати, організовувати, проводити19) святкувати, відзначати20) бути непроникним, не пропускати21) піти на парі22) зачати, понести (про самку)to hold oneself ready — бути (завжди) готовим
to hold smb. to his promise — наполягати на виконанні кимсь своєї обіцянки
to hold in with smb. — дружити з кимсь
hold back — а) стримувати, затримувати
to hold back one's tears — стримувати сльози; б) стримуватися; в) ухилятися; г) приховувати
hold down — а) не давати піднятися (вирватися); тримати (у лежачому положенні); б) пригнічувати; придушувати
hold forth — показувати; пропонувати, подавати
hold in — а) стримувати; б) стримуватися, утримуватися; в) мовчати
hold off — а) не пускати, тримати осторонь; б) не підходити; триматися осторонь; в) затримуватися
hold out — а) простягати; б) пропонувати; в) обіцяти; г) витримувати; триматися до кінця
hold over — а) відкладати (справу), баритися; б) відкладати (убік)
hold together — а) скріпляти; б) бути згуртованими; триматися разом
hold under — тримати в покорі; придушувати, пригнічувати
hold up — а) підтримувати, підпирати; б) показувати, виставляти; в) зупиняти, затримувати; г) грабувати; д) утримуватися на ногах; є) витримувати, не піддаватися; є) стояти (про погоду); ж) ущухати (про дощ)
hold hard!, hold on! — стій!, почекай!
hold fast! — мор. стоп!
to hold water — витримувати критику; бути обгрунтованим
hold your noise (your jaw)! — перестаньте галасувати!, замовкніть!
hold enough! — годі, замовкніть!
hold the fort! — амер. тримайтеся!
* * *I n; мор. II n1) утримання, утримування; захоплення; хватка2) (часто on, over, upon) влада; вплив3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко4) сховище, вмістище5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера6) притулок, укриття; лігвище, барліг7) замовлення, вимога8) icт. арешт; ув'язнення9) icт. фортеця10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки12) мyз. фермата13) cпeц. фіксація14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)III v(held; held, icт. holden)1) тримати2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти3) володіти, мати; бути власником4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)5) вміщати, містити в собі6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)11) icт. зобов'язувати; змушувати12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)
16) заволодівати ( увагою)17) зберігати, тримати ( у пам'яті)18) дотримуватися (поглядів, переконань)19) резервувати (місця, квитки)20) провести, улаштувати, організувати ( захід)to hold a service — цepк. відправляти службу
21) не пропускати ( рідину), бути непроникним22) затискати, затикати (ніс, вуха)23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)24) зачати, понести ( про самку)25)to hold copy — пoлiгp. підчитувати ( коректуру)
-
14 hold
I n; мор. II n1) утримання, утримування; захоплення; хватка2) (часто on, over, upon) влада; вплив3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко4) сховище, вмістище5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера6) притулок, укриття; лігвище, барліг7) замовлення, вимога8) icт. арешт; ув'язнення9) icт. фортеця10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки12) мyз. фермата13) cпeц. фіксація14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)III v(held; held, icт. holden)1) тримати2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти3) володіти, мати; бути власником4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)5) вміщати, містити в собі6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)11) icт. зобов'язувати; змушувати12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)
16) заволодівати ( увагою)17) зберігати, тримати ( у пам'яті)18) дотримуватися (поглядів, переконань)19) резервувати (місця, квитки)20) провести, улаштувати, організувати ( захід)to hold a service — цepк. відправляти службу
21) не пропускати ( рідину), бути непроникним22) затискати, затикати (ніс, вуха)23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)24) зачати, понести ( про самку)25)to hold copy — пoлiгp. підчитувати ( коректуру)
-
15 pass a decision
приймати рішення; виносити судове рішення -
16 pass a judgement
= pass a judgment виносити судове рішення, приймати рішення ( у суді) -
17 decree
I n1) указ, декрет, наказ; закон2) юp. постанова, рішення, ухвала ( суду)3) цepк. постанова церковної ради; pl; icт. декреталії4) часто peл. веління, воляII v1) видавати наказ, декрет; декретувати; наказувати, віддавати розпорядження2) визначати, вирішувати3) юp. виносити судове рішення, постанову або ухвалу4) визначати; пропонувати; наказувати; приписувати -
18 deliver a judgement
= deliver a judgment виносити судове рішення -
19 give a judgement
= give a judgment виносити судове рішення -
20 give an opinion
давати висновок; виносити судове рішення
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ферувати — (феровати) вирішувати справу, висловлювати думку, виносити вирок, виконувати судове рішення, надавати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
феровати — ферувати (феровати) вирішувати справу, висловлювати думку, виносити вирок, виконувати судове рішення, надавати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
